Словник з філософії
Тема 3.1
Світ – це цілісна система, єдність природи, суспільства і сутнісних сил людини що увібрала в себе уявлення про граничність для людини основ сущого.
Буття – одне з найважливіших, найбільш абстрактних світоглядних понять до яких дійшло людство в процесі свого розвитку.
Матерія – філос. матерія, що позначає, світ об’єктивної реальності, що відображають нашими відчуттями, існуючими(об’єктивно) незалежно від них.
Універсум – філос.. поняття, що позначає «світ, як дім» або «все існуюче».
Простір – це філософ. категорія, за допомогою якої позначається основні форми існування матерії.
Субстанція – і те що лежить в основі філос.. категорія класичної раціональної для позначення об’єктивної реальності в аспекті вн. єдності своїх форм, її проявлення і саморозвитку.
Спокій – наявність упродовж певного часу незмінності, постійності, визначеності предметів, властивостей і співвідношень, станів, процесів тощо.
Розвиток – необоротна, спрямована, закономірна зміна матеріальних і ідеальних об’єктів.
Прогрес – направлений розвиток від нижчого до вищого , поступовий рух вперед до кращого.
Час – одне з основних понять фізики і філософ. одна з координат простору часу, вздовж якої протягують світові лінії фізичних тіл.
Дуалізм – доктрина, яка твердить що фізичні предмети є незалежними у своєму існуванні і природі від розумового акту пізнання і знання.
Монізм – теорія, згідно якої різні типи буття або субстанці, що здаються різними, врешті зводяться до єдиного джерела.
Детермінізм – філос.. матеріальне вчення про загальну об’єктивну зумовленість явищ природи, суспільства і людської психіки, зокрема волі.
Діалетика – розділ філос.., що досліджує напр.. розвитку.
Метафізика – філософське буття, наука про граничні і наукові принципи і засоби буття.
Догматизм – одностороннє, схематичне мислення яке з’єднує аналіз і оцінку теоретичних і практичних проблем без урахування конк. діяльності.
Суперечність – це відношення протилежностей, як сторін єдиного цілого, суть його в тому що сторони, які взаємовк. одна одну, не можуть існувати одна без одної.
Картина світу – складно структурована цілісність, що визначає 3 головні – світогляд, світосприйняття та світовідчуття.
Синергетика – наука що займається вивченням процесів самоорганізації і виникнення підтримки стійкості і розпаду структур різної природи на основі методів математичної фізики.
Тема №3.2
Дух – обєктивно духовне, що є спрямуванням духовного досвіду, багатствах нашого досвіду, людей які існують як відокремлена в сутність тому житті надлюдське начало.
Душа – нематеріальна, потойбічна безсмертна сила, що тимчасово перебуває в тілі, є основою, джерелом психічних явищ.
Свідомість – це особлива форма психічної діяльності, орієнтована на відображення та перетворення дійсності.
Спілкування – це один із виявів взаємодії в основі якого лежить обмін думками, почуттями, виявлення з метою інформування.
Мова – система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення.
Ідеальне – досконале, що характеризується вищим ступенем якості відповідне ідеалу.
Інформація – абстрактне поняття, що має різні значення, залежно від контексту, виклад фактів, подій витлумачення.
Творчість – діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей.
Надсвідоме – це те, що усвідомлюється суб’єктами і має об’єктивний результат.
Самосвідомість – рефлекторна свідомість, за допомогою якої особа конкретно усвідомлює себе у своїх власних розумових діях і станах.
Психіка – система явищ суб’єктивного внутрішнього світу людини та тварин.
Предметність – здатність людської свідомості вибудовувати свій зміст із опорою на ідеальність системи визначень і з наочним спостереженням.
Цілісність – це процес взаємодії людини з навколишнім середовищем, завдяки єдиного цілого.
Діяльність – це прогрес взаємодії людини з навколишнім середовищем завдяки чому вона досягає свідомого поставленої мети, яка виникла ...
